Римлян 10

1Брати, бажання мого серця й молитва до Бога за ізраїльтян – про їхнє спасіння. 2Бо я свідчу їм, що вони ревно ставляться до Бога, але без належного пізнання. 3Оскільки, не знаючи Божої праведності й намагаючись встановити власну, вони не підкорилися Божій праведності. 4Бо Христос є метою Закону1 для виправдання кожного, хто вірить.

5Мойсей пише про праведність від Закону: «Людина, яка виконуватиме його настанови, буде жити ними».2 6Але про праведність від віри говорить: «Не кажи у своєму серці: „Хто зійде на небо?“3 (щоб привести Христа додолу) 7або „Хто зійде в безодню?“4 (щоб Христа воскресити з мертвих)». 8Але що каже Писання?

«Слово біля тебе,

у твоїх устах і у твоєму серці».5

Це слова віри, яку ми проповідуємо. 9Якщо ти визнаєш устами, що Ісус є Господом, і повіриш своїм серцем, що Бог воскресив Його з мертвих, то будеш спасенний. 10Бо серцем віримо для виправдання, а устами проголошуємо для спасіння. 11Як говорить Святе Письмо: «Кожен, хто вірить у Нього, не буде осоромлений».6 12Адже немає різниці між юдеєм та язичником: Той Самий Господь над усіма, щедро благословляє всіх, хто кличе Його, 13бо «кожний, хто прикличе ім’я Господнє, буде спасенний».7

14Але як зможуть покликати Того, у Кого не повірили? І як зможуть повірити в Того, про Кого не чули? І як зможуть почути без проповідника? 15І як будуть проповідувати, якщо їх не буде послано? Як написано: «Які гарні ноги тих, хто приносить Добру Звістку!»8

16Однак не всі сприйняли Добру Звістку. Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив почутому від нас?»9 17Тож віра приходить від слухання, а слухання – через Слово Христа. 18Але я запитую: невже вони не чули? Навпаки!

«По всій землі розходиться їхній голос,

і до краю всесвіту – їхні слова».10

19Ще раз запитую: хіба Ізраїль не знав? Першим говорить Мойсей:

«Я спонукаю вас до ревнощів через тих, хто не є народом;

через народ, який не має розуміння, роздратую вас».11

20А Ісая сміливо каже:

«Мене знайшли ті, хто не шукав;

Я відкрив Себе тим, хто не питав про Мене».12

21А про Ізраїль він каже:

«Цілий день Я простягав Свої руки

до непокірного й впертого народу».13