Псалми 143

1Псалом Давидів.

Благословенний Господь, скеля моя,

Що привчає руки мої до битви

й пальці мої – до війни.

2Він – милість моя, твердиня моя,

пристановище моє й визволитель мій,

щит мій, на Нього я надію покладаю;

Він підкорює мені народ мій.

3Господи, хто така людина, що Ти знаєш про неї,

і син людський, що Ти думаєш про нього?

4Людина – немов подих вітру;

дні її – немов тінь, що минає.

5Господи, нахили небеса і зійди,

торкнися гір – і вони задимляться.

6Блисни блискавкою й розсій їх,

випусти стріли Свої й нажахай їх.

7Простягни руку Твою з висоти,

визволи мене й врятуй від великих вод,

від рук чужинців,

8що вустами своїми марне промовляють

і чия правиця діє неправедно.1

9Боже, пісню нову заспіваю Тобі,

на лірі десятиструнній Тобі заграю –

10Тому, Хто дає перемогу царям,

визволяє Давида, слугу Свого,

від лютого меча.

11Визволи мене й врятуй

від рук чужинців,

що вустами своїми марне промовляють

і чия правиця діє неправедно.

12Тоді будуть сини наші

немов молоді пагони, що розрослися,

а наші доньки – наче різьблені колони

майстерно збудованого палацу;

13комори будуть повні

різноманітним збіжжям;

дрібної худоби нашої будуть тисячі,

десятки тисяч на пасовищах наших;

14бики наші будуть витривалими;

не буде ні пролому в стіні, ні виходу в полон,

ані зойку на вулицях наших.2

15Блаженний народ, що так йому ведеться;

блаженний народ, чий Бог – Господь!