Псалми 140

1Псалом Давидів.

Господи, до Тебе кличу, поспіши до мене!

Прислухайся до голосу мого, коли я кличу до Тебе.

2Нехай молитва моя постане

як кадіння приємне перед обличчям Твоїм

і піднесені долоні мої –

як жертвоприношення вечірнє.

3Господи, постав варту біля моїх вуст,

стережи двері моїх губ.

4Не дай серцю моєму ухилитися в бік зла,

щоб чинити нечестиво разом із беззаконними людьми,

що коять гріх;

і нехай не скуштую я їхніх насолод.

5Нехай картає мене праведник – це милість;

нехай докоряє мені – це приємно, як олія на голову:

не відмовиться голова моя від неї.

Та все ще молюся я проти злодійства нечестивих:

6Нехай би скинуті були судді їхні з країв скелі,

і, може, тоді почули б слова мої, що вони лагідні.

7Як орють землю й розбивають грудки на ній,

так розкидані кості наші біля пащі царства смерті.

8Але до Тебе, Господи, Владико, звернені мої очі;

у Тобі я притулок знайшов, не покинь напризволяще душі моєї.

9Убережи мене від тенет, що розкинуті для мене,

і від сітей беззаконників.

10Нехай впадуть нечестиві у свої ж пастки,

поки я мину їх безпечно.