Дії Апостолів 25

Павло перед Фестом

1Через три дні після свого прибуття Фест вирушив із Кесарії до Єрусалима, 2де первосвященники та керівники юдеїв виклали обвинувачення проти Павла. Вони благали Феста 3проявити милість та викликати Павла до Єрусалима. Самі ж готували засідку, щоб у дорозі вбити його. 4Але Фест відповів: «Павла стережуть у Кесарії, і я сам незабаром відправлюся туди. 5Отже, нехай ваші керівники йдуть зі мною, і якщо в цій людині є щось погане, то нехай звинувачують її».

6Пробувши в них не більше восьми чи десяти днів, Фест повернувся до Кесарії, наступного дня сів у суддівське крісло та наказав привести Павла. 7Коли ж Павло прийшов, юдеї, які прибули з Єрусалима, зібралися навколо нього й почали звинувачувати його в численних злочинах, яких не могли довести.

8Павло сказав у свій захист:

―Я нічим не согрішив ні проти юдейського Закону, ні проти Храму, ні проти Кесаря.

9Але Фест, бажаючи догодити юдеям, спитав Павла:

―Чи згоден ти піти1 до Єрусалима, щоб я судив тебе там?

10Павло ж сказав:

―Я стою перед судом Кесаря, де мені й належить прийняти суд. Я не зробив нічого поганого юдеям, як ти й сам це добре знаєш. 11Якщо я зробив щось погане, варте смерті, я згоден померти. Але якщо немає нічого в тому, у чому мене звинувачують, ніхто не може видати мене їм. Я вимагаю суду Кесаря!

12Тоді Фест, поговоривши зі своєю радою, відповів:

―Якщо ти вимагаєш суду Кесаря, до Кесаря й підеш!

Фест радиться з царем Агриппою

13Через декілька днів до Кесарії приїхав цар Агриппа2 та Вереніка, щоб привітати Феста.

14Вони провели там декілька днів, і Фест розповів цареві про справу Павла:

―Є тут один чоловік, залишений Феліксом у в’язниці. 15Коли я був у Єрусалимі, юдейські первосвященники та старійшини свідчили проти нього, вимагаючи його засудження. 16Я ж відповів їм, що римляни не мають звичаю видавати людину, доки вона не зустрінеться віч-на-віч зі своїм обвинувачем і не отримає можливості захиститися від звинувачення. 17Коли вони прийшли сюди, я відразу ж скликав суд та наказав привести цього чоловіка. 18Обступивши його, обвинувачі не висунули жодної провини з тих, про які я підозрював; 19натомість вони мали деякі суперечки щодо їхньої релігії й щодо якогось Ісуса, Котрий помер і про Якого Павло казав, що Він живий. 20Я був розгублений, не знав, як розглянути цю справу, і спитав Павла, чи він бажає піти до Єрусалима й там стати перед судом щодо цього. 21Павло ж вимагав, щоб його залишили під вартою на розсуд Августа. Отже, я вирішив відіслати його до Кесаря.

22Агриппа сказав Фестові:

―Я хотів би сам послухати цього чоловіка.

Фест відповів:

―Завтра почуєш.

Павло перед царем Агриппою

23Наступного дня Агриппа та Вереніка прийшли з великою пишністю та увійшли до зали зустрічі разом із Трибунами та поважними людьми міста. За наказом Феста привели Павла.

24Фест сказав:

«Царю Агриппо й усі присутні тут із нами! Ви бачите людину, на яку мені скаржилося безліч юдеїв і в Єрусалимі, і тут, вигукуючи, що він не повинен більше жити. 25Я ж зрозумів, що він не зробив нічого, вартого смерті; і оскільки він сам вимагав суду в Августа, я вирішив надіслати його до Рима. 26Але в мене немає нічого достеменного, про що я міг би написати володареві, тому я привів його до вас, і особливо до тебе, царю Агриппо, щоб після допиту я мав, що написати. 27Бо мені здається нерозсудливим надсилати ув’язненого, не вказавши підстав для його звинувачення».