Об’явлення 7

Сто сорок чотири тисячі відзначені печаткою Бога

1Після цього я побачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі. Вони тримали чотири земні вітри, щоб жоден із них не дув ні на землю, ні на море, ні на жодне дерево. 2Я побачив іншого ангела, який підіймався зі сходу і який мав печатку живого Бога. Він голосно крикнув до чотирьох ангелів, яким було дано силу заподіяти шкоду землі та морю: 3«Не шкодьте ні землі, ні морю, ні деревам, поки ми не поставимо печатку на чоли рабів нашого Бога». 4Тоді я почув кількість тих, хто був запечатаний: сто сорок чотири тисячі з усіх племен Ізраїлевих.

5Із племені Юди було запечатано дванадцять тисяч,

із племені Рувима – дванадцять тисяч,

із племени Ґада – дванадцять тисяч,

6із племені Ашера – дванадцять тисяч,

із племені Нафталі – дванадцять тисяч,

із племені Манасії – дванадцять тисяч,

7із племені Симеона – дванадцять тисяч,

із племені Левія – дванадцять тисяч,

із племені Іссахара – дванадцять тисяч,

8із племени Завулона – дванадцять тисяч,

із племені Йосифа – дванадцять тисяч,

із племені Веніаміна – дванадцять тисяч, відмічених печаттю.

Великий натовп людей з різних народів

9Після цього я подивився, і там переді мною було безліч людей, яких ніхто не міг порахувати, з усіх націй, племен, народів та мов, що стояли перед престолом та перед Агнцем. Вони були в білих одежах і тримали в руках пальмові гілки. 10І вони вигукували гучним голосом:

«Спасіння належить нашому Богу,

Який сидить на престолі,

і Агнцю».

11І всі ангели, що стояли навколо престолу, навколо старійшин та чотирьох живих істот, упали перед престолом долілиць і поклонилися Богові, 12кажучи:

«Амінь!

Хвала і слава

мудрість, подяка і честь,

сила та могутність

у нашого Бога навіки-віків!

Амінь».

13Тоді один зі старійшин запитав мене:

―Хто ті, одягнені в білі одежі, і звідки вони?

14Я відповів:

―Пане, ти знаєш, хто вони!

І він сказав:

―Це ті, хто вийшов із великої скорботи; вони випрали свій одяг і вибілили його у крові Агнця. 15Тому

«вони стоять перед престолом Бога

та служать Йому день і ніч у Його Храмі.

А Той, Хто сидить на престолі,

розтягне намет над ними.

16Вони ніколи більше не будуть голодувати;

вони більше ніколи не будуть спраглими.

І не палитиме їх сонце1

й жодна спека.

17Бо Агнець, Який у центрі престолу,

буде їхнім Пастирем;

Він поведе їх до джерел живої води.2

І Бог витре кожну сльозу з їхніх очей».3