Псалми 72

Книга 3

Пс. 72–88

1Псалом Асафів.

Який же добрий Бог до Ізраїля,

до чистих серцем!

2А в мене ледь не похитнулися мої ноги,

мало не втратили опору мої стопи,

3коли я позаздрив нерозумним,

побачивши добробут нечестивих!

4Адже немає в них страждань до самої смерті

й тіла їхні пашіють здоров’ям.

5Вони вільні від тягарів людських,

і труднощі людські не торкаються їх.

6Тому пиха вкрила їм шию намистом,

насильство вдягає їх неначе шати.

7Вирячилися від жиру їхні очі –

збулися в них розбещені задуми серця.

8Глузують і говорять злісно,

розмовляють зухвало про пригнічення.

9На небеса зазіхають вуста їхні,

і язик їхній по землі походжає.

10Тому туди ж народ Його звертається,

п’ють собі жадібно воду1 повною мірою.

11Вони говорять: «Як дізнається Бог?

Хіба є знання у Всевишнього?

12Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні

й примножують статки!»

13Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце

й обмивав у невинності мої руки?

14Я був уражений картанням цілий день

і докорами сумління – щоранку.

15Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!»,

то цим я зрадив би рід синів Твоїх.

16І роздумував я, щоб пізнати це,

але воно було тяжким в очах моїх.

17Аж поки не увійшов я до святилища Божого

й не зрозумів, яким буде їхній кінець.

18Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких

і потім штовхаєш їх до загибелі.2

19Як несподівано вони перетворилися на руїну,

зникли, згинули від жаху!

20Як сновидіння зникає після пробудження,

так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.3

21Коли ж серце моє гарячилося

й нутрощі мої терзалися,

22тоді я був невігласом і нерозумним,

мов худоба, перед Тобою.

23Та я завжди з Тобою:

Ти тримаєш мою правицю у Своїй руці.

24Ти ведеш мене Своєю порадою,

а потім приймеш мене у славу.

25Хто є в мене на небі, крім Тебе?

Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!

26Виснажилося моє тіло й моє серце,

та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!

27Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть;

Ти знищиш усіх, хто блукає вдалині від Тебе.

28А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога;

у Володаря Господа мій притулок,

щоб я міг звіщати Його діяння.