Псалми 145

1Алілуя!

Хвали, душе моя, Господа!

2Буду Господа хвалити все життя моє,

співатиму Богові моєму, поки живу.

3Не покладайте надії на мужів шляхетних,

на людину, у якій немає порятунку.

4Дух її виходить, і вона повертається в землю, –

у той же день зникають усі її задуми.

5Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів,

хто надію покладає на Господа, Бога свого,

6Того, Хто створив небеса, землю,

море й усе, що наповнює його,

Хто вічно береже вірність Свою;

7Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених,

дає хліб голодним.

Господь звільняє в’язнів,

8Господь відкриває очі сліпим,

Господь випростовує зігнутих,

Господь любить праведних.

9Господь оберігає приходьків,

сироту й вдову підтримує,

а дорогу нечестивих викривлює.

10Буде царювати Господь повіки,

Бог твій, Сіоне, – з роду в рід.

Алілуя!