Івана 8

1Ісус же пішов на Оливну гору.

Ісус прощає жінку, яка згрішила

2Рано-вранці Він знову прийшов у Храм, і всі люди посходилися до Нього. Він сів і почав їх навчати. 3Книжники та фарисеї привели жінку, яку спіймали під час перелюбу. Її поставили перед народом 4і сказали Ісусові:

―Учителю, ця жінка була схоплена на перелюбі. 5Мойсей у Законі звелів нам побивати таких камінням.1 А Ти що скажеш?

6Вони запитали це, щоб спіймати Його й мати підставу звинуватити Його.

Але Ісус, схилившись додолу, писав пальцем по землі. 7Оскільки вони продовжували Його запитувати, Він піднявся й сказав:

―Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь!

8І знов, схилившись, писав по землі. 9Почувши це, вони почали по одному відходити, починаючи від старших і до останніх. Залишилися тільки Ісус та жінка, яка стояла посередині. 10Ісус, підвівшись і не побачивши нікого, лише саму жінку, сказав їй:

―Жінко, де ті, хто обвинувачував тебе? Ніхто тебе не осудив?

11Вона відповіла:

―Ніхто, Господи!

Ісус сказав їй:

―І Я не осуджую тебе. Іди й більше не гріши! 2

Ісус – світло для світу

12Ісус знову заговорив із ними:

―Я – світло світу. Хто слідує за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя.

13Фарисеї сказали Йому:

―Ти свідчиш Сам про Себе, тому Твоє свідчення неправдиве.

14Ісус відповів:

―Навіть якщо Я свідчу Сам про Себе, Моє свідчення правдиве, тому що Я знаю, звідки Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не знаєте, звідки Я прийшов і куди йду. 15Ви судите за людськими мірками, Я ж нікого не суджу. 16А якщо Я й суджу, Мій суд правдивий, тому що Я не Один, зі Мною Отець, Який послав Мене. 17У вашому Законі написано, що свідчення двох людей – істинне.3 18Я Сам свідчу про Себе, і про Мене свідчить Отець, Який послав Мене.

19Тоді вони запитали:

―Де ж Твій Отець?

Ісус відповів:

―Ви не знаєте ні Мене, ні Мого Отця. Якби ви знали Мене, ви знали б і Мого Отця.

20Ці слова Він казав, коли навчав у Храмі, біля скарбниці. І ніхто не схопив Його, адже не настав ще Його час.

Суперечка щодо того, Хто такий Ісус

21Ісус сказав їм ще раз:

―Я відхожу, і ви будете шукати Мене, і помрете у своєму гріху. Куди Я йду, ви не зможете прийти.

22Тоді юдеї почали говорити:

―Чи не вб’є Він Себе, бо каже: «Туди, куди Я йду, ви не можете прийти»?

23Він казав їм:

―Ви – знизу, а Я – згори. Ви з цього світу, а Я не з цього світу. 24Тому Я сказав вам, що ви помрете у ваших гріхах. Якщо не повірите, що Я є,4 то помрете у ваших гріхах.

25Вони запитали:

―Хто Ти?

Ісус відповів їм:

―Той, про Кого від початку казав. 26Я маю багато про вас сказати й судити, але Той, Хто послав Мене, правдивий, і те, що Я чув від Нього, Я говорю світові.

27Вони не зрозуміли, що Він говорить їм про Отця.

28Тоді Ісус сказав їм:

―Коли ви піднімете Сина Людського, то зрозумієте, що Я є і що Я нічого не роблю від Себе, а говорю, як Мене навчив Отець. 29Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Він не залишає Мене Самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби.

30Коли Він це казав, багато хто повірив у Нього.

Ісус говорить про істинних дітей Божих

31Ісус сказав юдеям, які повірили в Нього:

―Якщо ви будете перебувати в Моєму Слові, ви дійсно Мої учні. 32Ви пізнаєте істину, і істина визволить вас.

33Вони відповіли Йому:

―Ми нащадки Авраама й ніколи не були нічиїми рабами! Як Ти кажеш: «Звільнить вас»?

34Ісус сказав:

―Істинно кажу вам: кожен, хто грішить, є рабом гріха. 35Раб не залишається в домі навіки, а Син залишається навіки. 36Тому якщо Син звільнить вас, справді будете вільними. 37Я знаю, що ви нащадки Авраама, але шукаєте, як вбити Мене, бо не приймаєте Мого Слова. 38Я кажу вам те, що бачив у Мого Отця, а ви робите те, що чули у вашого батька.

39Вони відповіли:

―Наш батько – Авраам.

Ісус сказав:

―Якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраама. 40А тепер ви хочете вбити Мене, Чоловіка, Котрий сказав вам істину, яку Я почув від Бога. Авраам так не робив. 41Ви чините діла вашого батька.

Вони сказали Йому:

―Ми не народилися від статевої розпусти, у нас один Отець – Бог.

42Ісус сказав їм:

―Якби Бог був вашим Отцем, ви б любили Мене, бо Я вийшов від Бога й прийшов сюди. Я прийшов не Сам від Себе, а Він послав Мене. 43Чому ж ви не розумієте того, що Я кажу вам? Бо ви не можете слухати Моїх слів. 44Ваш батько – диявол, і ви прагнете виконувати його волю. Він від початку був убивцею і в істині не встояв, бо в ньому немає істини. Коли він каже неправду, то говорить від себе, бо він брехун і батько неправди. 45Але Мені не вірите, тому що Я кажу вам істину. 46Хто з вас може довести Мій гріх? А якщо Я кажу істину, чому ви не вірите Мені? 47Хто від Бога, той слухає слова Бога. Ви ж не слухаєте Мене тому, що ви не від Бога.

Ісус каже про Себе

48Юдеї відповіли Йому:

―Чи не правильно ми говоримо, що Ти самарянин і що Ти одержимий?

49Ісус сказав:

―Я не одержимий, але Я шаную Мого Отця, а ви не шануєте Мене. 50Я не шукаю Своєї слави. Є Той, Хто шукає її для Мене. Він і судить. 51Істинно кажу вам: хто підкоряється Моєму Слову, не побачить смерті повік.

52Тоді юдеї сказали:

―Тепер ми точно знаємо, що Ти одержимий. Авраам помер, і пророки теж, а Ти кажеш: «Хто підкоряється Моєму Слову, не побачить смерті повік». 53Невже Ти більший від нашого батька Авраама, який помер? І пророки померли. Ким Ти Себе вважаєш?

54Ісус відповів:

―Якщо Я буду славити Самого Себе, Моя слава нічого не значить. Мене славить Мій Отець, Якого ви називаєте своїм Богом, 55хоча ви Його не знаєте. Але Я Його знаю, і якщо Я скажу, що не знаю Його, то буду таким же брехуном, як і ви. Але Я Його знаю та підкоряюся Його Слову. 56Ваш батько Авраам радів, що побачить Мій день. Він побачив і зрадів.

57Юдеї сказали Йому:

―Тобі немає й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама?

58Ісус відповів:

―Істинно кажу вам: перш ніж був Авраам, Я є!

59Тоді вони схопили каміння, щоб закидати Його. Але Ісус скрився й вийшов із Храму.