1 Коринфян 14

Дар мови та пророцтва

1Прагніть любові, ревно бажайте духовних дарів, а особливо пророкування. 2Адже той, хто говорить іншою мовою, говорить не до людей, а до Бога, бо ніхто його не розуміє, і він духом1 говорить таємниці. 3А той, хто пророкує, говорить до людей для збудування, підбадьорення та втіхи. 4Той, хто говорить мовою, збудовує самого себе, а той, хто пророкує, збудовує церкву. 5Я бажав би, щоб усі з вас говорили іншими мовами, але більше – щоб пророкували. Той, хто пророкує, більший за того, хто говорить іншими мовами, хіба що хтось перекладає, щоб церква отримала духовне збудування.

6Тепер, брати, якщо я прийду до вас, говорячи іншими мовами, чим принесу вам користь, якщо не говоритиму через одкровення, або через пізнання, або через пророцтво, або через повчання? 7Бо й неживі предмети, що мають звучання, – чи то сопілка, чи то арфа2, – якщо не видають різних звуків, то як хтось дізнається, що на них грається? 8Адже якщо сурма видасть невиразний звук, то хто готуватиметься до бою? 9Так само й ви: якщо язиком скажете незрозуміле слово, то як вас хтось зрозуміє? Будете говорити на вітер. 10Звісно, у світі є багато всяких мов, і жодна з них не є беззмістовною. 11Тож якщо я не розумію значення тієї мови, то буду чужинцем3 для того, хто говорить, а він буде чужинцем для мене. 12Так само й ви: якщо вже сповнені ревності щодо духовних дарів, то намагайтеся мати їх вдосталь для збудування церкви.

13Тому той, хто говорить іншою мовою, нехай молиться, щоб умів її перекласти. 14Адже якщо я молюся іншою мовою, то мій дух молиться, а розум безплідний. 15Що ж мені робити? Я молитимуся духом, але молитимуся й розумом, також я співатиму духом, але співатиму й розумом. 16Адже якщо ти дякуєш лише духом, то хіба може на твої слова подяки казати «амінь» той, хто не розуміє, що ти кажеш? 17Ти добре дякуєш, але інший не збудується. 18Я дякую Богові за те, що розмовляю мовами більше, ніж усі ви, 19але в церкві краще скажу п’ять слів власним розумом, щоб навчити інших, аніж тисячу слів іншими мовами.

20Брати, не будьте дітьми в думках! Навпаки, будьте немовлятами щодо зла, а в думках будьте дорослими. 21У Законі написано:

«Іншими мовами

та через інші вуста

буду промовляти до цього народу,

але й тоді не послухають, – каже Господь».4

22Отже, мови – це знак не для віруючих, а для невіруючих. Пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих. 23Тож коли вся церква збереться разом і всі говоритимуть іншими мовами, але зайдуть прості люди або невіруючі, хіба вони не назвуть вас божевільними? 24Проте якщо ви всі пророкуватимете й зайде хтось невіруючий або недосвідчений, то всі його викриватимуть та осуджуватимуть. 25Тоді виявляться таємниці його серця, а він впаде ниць та поклониться Богу, кажучи: «І справді, між вами Бог!»

Порядок у поклонінні

26Як же тоді бути, брати? Коли збираєтесь разом і в кожного з вас є псалом, повчання, одкровення, мова, переклад, – нехай усе буде на збудування церкви. 27Якщо хтось говорить іншою мовою, то нехай по черзі говорять двоє, щонайбільше троє, а один перекладає. 28А якщо немає перекладача, то такі нехай мовчать у церкві та говорять до себе та до Бога. 29Нехай двоє або троє пророків говорять, а всі інші розмірковують. 30Якщо ж іншому, який сидить, прийшло одкровення, то перший нехай мовчить. 31Адже всі ви можете пророкувати по черзі, щоб усі навчалися та втішалися. 32І духи пророків підкорюються пророкам, 33адже Бог – Бог не безладу, а миру. Як і в усіх церквах святих, 34жінки повинні мовчати в церкві, адже їм не дозволено говорити, а лише підкорятися, як і говорить Закон. 35Якщо ж вони бажають чогось навчитися, то нехай спитають вдома у своїх чоловіків, адже соромно для жінки говорити в церкві. 36Хіба від вас походить Боже Слово? Чи лише вас досягнуло?

37Якщо хтось думає, що він пророк або духовно наділений, то нехай зрозуміє, що те, про що я пишу вам, – це заповідь Господа. 38А коли хтось цього не визнає, то і його не визнають.5 39Отже, брати мої, ревно бажайте пророкувати та не забороняйте інших мов. 40Нехай усе буде пристойно й організовано.