Псалми 87

1Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот.1 Повчання Гемана-езрахітянина.

2Господи, Боже мого спасіння,

вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.

3Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя,

схили Твоє вухо до крику мого.

4Бо душа моя наситилася стражданнями

й життя моє наблизилося до царства смерті.

5Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви;

я став як муж, що не має сили.

6Я покинутий між мертвими,

немов ті убиті, що лежать у могилі,

про яких Ти більше не згадуєш

і які відкинуті від руки Твоєї.

7Ти поклав мене в глибоку прірву,

у темні закутки безодні.

8Твій гнів тяжіє наді мною,

і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. Села

9Ти віддалив від мене моїх знайомих,

зробив мене огидою для них.

Мене замкнуто, і я не можу вийти;

10очі мої виснажилися від гніту.

Я кликав до Тебе, Господи, щодня,

простягав до Тебе свої долоні.

11Хіба Ти твориш чудеса для померлих?

Чи духи померлих2 встануть, щоб славити Тебе?

12Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя

і вірність Твоя – в безодні Погибелі?3

13Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої

і праведність Твою – у землі забуття?

14Я ж, Господи, волаю до Тебе,

із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.

15Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї,

ховаєш обличчя Твоє від мене?

16Від юності своєї я пригнічений і виснажений,

знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.

17Твоя лють пройшла наді мною,

жахи Твої знесилили мене.

18Вони, як вода, оточують мене цілий день,

разом облягають мене.

19Ти віддалив від мене приятеля й друга,

темні закутки стали моїми знайомими.